|
Останній герой
П'єса у двох діях
Дія перша
Присвячується В.Лобановському і Д.Рамсфельду - найвидатнішим ораторам сучасності
Глибокий космос. Яскраво сяє Сонце (с).
Серед зірок літає купа брухту. Це марсольот. Всередині Гагарін. Він
порпається в камбузі. Шкварчить яєшня.
Гагарін (крутить
радіоприймач) : Ну, що там
ще придумали ці підараси? St.OBSILF Abbey перейменували у OBSILF
Guestbook? Шоб гості там ураз з'явились? А нафіга? Радіо: Добрий
дєнь! Ви слушаєтє Радіо Шансон, программа "По волнє в мойом
стаканє", ведущий Бор... Га (крутить далі): Тьху,
нудота. Вони б ще Арію сюди впендюрили... Радіо (голосом Здоб Ши Здуб)
: Доброє утро, послєдній герой! Доброє утро, тєбє і такім
ка... Га (кланяється):
Дякую, дякую! (крутить далі) Радіо:
Трагедії ми не дєлаєм... Га: Тьху! Щьот, щьот який? Шо
ти ніхуя не дєлаєш я вже зрозумів... (тріск в ефірі) Бля!
(трясе приймач)
Радіо: .... як повідомив міністр оборони Дональд
Рамсфельд, сьомий день бомбардувань пройшов.... Га (здивовано):
Сьомий день? Ніхуя собі. Шо там сталось? Кого бом_, ета, блять?
Невже Чухню? (крутить радіо)
Радіо:.... Міка Хаккінен, після
своєї перемоги на Гран-Прі в Індіанаполісі.... Га: Ну ніфіга собі! За це?! Хоча...
Гамерика... Liberty, Freedom... God, bless us and don't forget our
wallets, too... тьху, то не те. (чухає в потилиці)
Треба
вийти на зв'язок.
Гуркіт, Гагарін материться, іскри,
нарешті, вмикає передавач - такий же древній як і марсольот.
Га: Алло, алло, "Сокол", це
"Глюкозавр", прийом. Алло, "Сокол"... Голос
Гуррагчі
: Жопа ти, "Сокол", а не глюкозавр. Привіт. Га:
Привіт. Гряде мессія. Гу: Що? А, ну да.... Ти знаєш, тут потрошку
все змінилось. Ти де був? Га: Я? Ну як завжди. "Ремонт,
обльотка нах, патрулювання по орбітам". Інструкція
марсіянського пілота, сторінка сьома. А ти? Гу: Мене нема. Я
помер вже давно. Га: Ябать....(на
пульті запалюється червона лампочка, тривожний зумер)
Ну ніхуя собі! Гу: Що там? Га: Та
так. Мабуть якийсь пробій... Вперше за останню тищу років є спроба
нападу на марсольот... Спіймали в.., як його, у біса... Гу: У
радар? Га: Атож. Треба ввімкнути анті...
(гуркіт, вибух, тріск) Бля, зовсім все заїржавіло. Десь тут
було... (знаходить грубезний том з золотими літерами на
обкладинці, бухкає їм по пульту)
Гу:
Ну що там? Га: Та нічого. Ракета мене втратила тепер. В'єбошить
десь деінде. Нехуй било гратися зі зброєю. Так що там
сталося? Гу: Деінде? Гм. Ну добре. Де будеш сідати? Га: Як де?
У Грузії. На базі "Сакартвело". Гу: Не рекомендую. Може
бути інцидент. Війна там назріває. Га
(здивовано) Що? Гу:
Довго розповідати. Га: Ну добре, у Чухні тоді, на окупаційному
аеродромі. Гу: Не думаю, що це розумно. Це ж член НАТО. Там зараз
підвищена боєготовність, можуть єбанути. Га: Вони там що,
самовиїбались всі? Не можна Землю залишити на тиждень навіть.. Ну
добре, сяду у Сан-Сіті. Гу: Гм. Тут. Ну звісно. Сідай. Жорстка
посадка. Га: Чому жорстка? Гу: Сан-Сіті розбомбили. Га:
Що?! Хто?! Наш рай земний?! Де свині вічно смокчуть, а ми всі
виграємо?! Гу: Так, я знаю. Я сам все це придумав. Проблема в
тому, що американці знайшли в нашому банку рахунок на ім'я Бін
Ладен.. Га: Американці? Так, ці можуть просто так хуйнути.... А
хто такий цей бін .... Гу: Довго розповідати. Вони потім
вибачились. Перед Вітсою. Га: Га? А перед ним за що? Гу: Ну
він с горя напився і сказав, що ці бомбардування розрушили його
розкопки археологічні, пам'ятаєш? Ну, досягнень Спартака він там
шукав, в горах... Га: Ага. Гу: Ну от, американці вибачились і
дали йому грант. На відбудову міста. Пропиваєм помаленьку. Га:
Але ж... Гу: Чому не відбудовуємо? Там m$hater вліз до
американського комп'ютера і побачив... Ну, якщо коротко - оскільки
там в них Віндовс, він впав якраз в момент бомбардування. І галка ,
що рахунок знищено, не стала. Тому комп'ютер знову буде нас бомбити.
Отже, відбудовувати нема сенсу. Га: Алеж... Гу: Так, я
розумію. Оскільки всю оту програму написав якийсь араб, американці в
ній нічого зрозуміть не можуть - там коментарі всі арабською. Вони
тепер читають усю почту, щоб навчитись мові. Слово "Аллах"
вже вивчили... Ну там до результатів ще далеко. От, а m$hater хотів
підправити там, але його спіймали. Тепер ховається в Австралії. Ну
довго розповідати. Сідай, тільки обережно.
Дія друга
Руїни Сан-Сіті. Месія в брудному хітоні
прибиває до дерева табличку "Трагедії не дєлаєм!". На
камені сидить японець в бездоганному костюмі, з ноутбуком. Поряд з
ним Гуррагча. Японець здивовано дивиться на Месію.
Гу: Сука-сан
питає, що це ви робите? Месія: Я? Прибиваю
цю табличку. (радісно кидає роботу, стає в прозелітичну
позу)
Грішили! Матерились! Піздєлі
много! Богу не молились! І ось розплата! Бачте ці руїни? Як
казав... Гу: Гм. Я вважав, що ці руїни - результат роботи бомби,
а не бога. До речі, вам буде це цікаво. Сюди летить Гагарін. Скоро
буде. На марсольоті з глюкозавром. Як ваши зуби, вже
залікували? Месія: Так? Ну добре. В мене справи. Я тут десь
поблизу.. Гу
: Авжеж.
З неба чути гуркіт. Жахливий скрегіт.
Вий сирен протиповітряної оборони. Сідає марсольот. Він
розмальований темно-червоними грузинськими і червоно-жовтими
марсіанськими кольорами. Зверху емблема - орел із бластером і
глюкозавр з хуєм. На люці цвяхом видряпано - "Сімеоне -
підарас!". Люк відкривається, вилазить Гагарін.
Га: Привіт! Японець запитально дивиться
на Гагаріна і марсольот. Гу: Сука-сан питає, скільки коштує цей
марсольот. Він хоче його придбати щоб зберегти для нащадків. Га:
Га? Та він не продається. Хай смокче. Що тут твориться? Гу:
Нічого особливого. Га: Як це нічого? А руїни? А усе це? Гу:
Тю. Ну вибухнула бомба. Трагедії не дєлаєм. "Що, й сала вже не
їсти?" Га: Але чому? Гу: Зараз розповім. Підходять DNY, Пингвін, Єврей та Caliostro. Всі
вітаються.
Га: Всім привіт.
Гряде Месія. Месія
(виглядає з-за руїн ) А я вже тут! Всі: Пшов
нахуй! Месія (злякано ) Пішов, пішов... Гу: Так от. В Америці
попадали будівлі. Афганістан зараз бомблять. Кілька тисяч
людей загинуло. В Америці сибірська язва. Оце й усе. Гагарін
ошелешено мовчить. DNY: То все араби! Використовують, падлюки,
досягнення цивілізації.... Caliostro: Ні, то все американці самі
винні... Пингвін
(відкриває очі ): Користуючись нагодою, хочу
послати всіх на.... З ноутбука японця чути гуркіт. Всі дивляться
на нього. Він посміхається. Гу: Не звертайте уваги. То Internet
Explorer впав. Єврей: Куди? Гу: Та вже не знайдеш. Га:
Хіба не можна було взяти щось інше? Гу: Де? Це ж конкуренція.
Досягнення цивілізіції. Вижива найкращий. DNY: Авжеж. Гу: Ну
от. А Сука-сан зараз сюди приїхав щоб зберегти все для нащадків. Він
вже купив якийсь зАмок у Голландії та пару сотень усіляких там
полотен. Будівлі ті в Нью-Йорку він теж хотів купити, але не встиг.
Тепер він хоче ще купити якуюсь там мечеть в Афганістані, поки не
розбомбили, та обміняти в Індонезії на острів. Там, де живе
горілла-содоміт. Га: Хто? Гу: Чи орангутан? Це неважливо.
Отже, ця макака замість банани їсти, чистить їх і пхає в анус. Або
собі чи ближньому свому. Там в нього фани вже з'явились. Один
приїхав аж з Торонто. Чи з Роттердаму? А, згадав, з Житомира. Там,
мабуть, всі такі. Га: Ні, не всі! Гу: Га? Мабуть, не всі,
ніколи не бував. Так от, Сука-сан... Га: Стривай! Але ЧОМУ? І
ХТО? Гу: Що хто? Хто це зробив? Тобі ж сказали. І що чому? Га:
Чому все це почалося? Гу: Що? Га: Ну язва, бомби, паніка на
біржах... Гу: Тю. Ну язву ж хтось зробив? Вона й почалася. Бомби
хтось зробив? Вони й вибухнули. Цих, як їх в біса.., ну як там
підарасів зараз треба звати... Caliostro: Американців. DNY:
Арабів. Пингвін: Свиней. Єврей: Терористів. Гу: Так, терористів, дякую. Їх же хтось навчив? От
вони й терорять. У них є вороги, яких вони вбивають. Є друзі, яких
не чіпають. Одни, що за та ті,
що проти... Ну тобто всі почали всіх пИздіть. Своїх всіх ворогів, друзей тих
ворогів, ворогів друзів, інші складні там усілякі речі, я в них слабо розуміюсь.
Сука-сан, щоб зберегти все що можливо для нащадків, хотів
придбати.... Га: Та хай він смокче, твоя сука! Що робити? Треба ж
їх за це... Гу: Кого "їх"? І за що? Як розділяти будеш?
Й де зупинишся? Ти бачиш, що з Сан-Сіті? Га. Так. Але ж, щось
залишилось? Та фреска з кістяками... Гу: Не залишилось нічого.
Але трагедії не дєлаєм. Тому й кажу, а ти перебиваєш... Сука-сан нам
пропонує перевезти Сан-Сіті у Японію. Ну щоб зберегти все для
нащадків. Розумієш? Га
(посміхається) Тьху. Шо ж ти зразу не сказав?
(горлає)
ВІДВІДАЙТЕ САЙТИ НАШИХ СПОНСОРІВ!
Fine
|