banner

Главная
О сайте
Бесполезная информация
Security
Типа
творчество
Heroes of M&M
Контакты
Ссылки

O23: Retyped

Присвячується діду Панасу

Дія перша

Ізраільске посєлення хуй знає де. Глибока ніч. Моря не чути, сонце не сіяє. Середніх розмірів фортеця - мур, дві башти, ров з водою. Піздю, води немає, пересохла. Під стінами фортеці брухт і мотлох - залишки лісапєдів, старий холодильник, дрантя, фургон з якимось написом іврітом. В відчинені ворота заповза зміюка і прямує до підвалу. Із вікон кабінета за нею стежить benz .

benz (підозріло): Гм, точно не араб? (придивляється) Та нє, кошерна. Ну повзи, гадюка.

Повертається до столу. На його обличчі синій відблиск від екрана. На столі накидано книжок до біса - "Mathlab 7.0 Programmer's Manual", "Чи існували дінозаври?", "Антропологічний атлас Білорусі", "Як схуднути й не дати дуба. Діпак Чобра. вид-во Софія-Геліос", "Аюр-веда та мистецтво догляду за лісапєдом" В.Субару, медична енциклопєдія з закладкою на "спермотаксікоз", "Булева алгебра і геометрія. Видання на івриті, третє". Вінчає композицію шипшина в кришталевій вазі, табличка "Не вмикати! Теза" на працюючому компі та величезний бівень мамонта, який стирчить з під столу.

benz (б'є руками по гармидеру на столі, намацуючи клавіатуру): Отже, хто сьогодні? Вєроніка... (читає) Японська кухня, так, Коельо, гм, футбол якийсь... (замріянно) Володар Кубка Чемпіонів - Хапоель із Рамат-Гана... (Жахливий шум, то пада бівень. benz підхоплюється, знов б'є по столу) Де цей клятий папірець? Що там було? Три дабі, гала-нет, а далі... Єботня якаясь.

Чути скрегіт пазурів підлогою. Затемнення.

Дія друга

Десь у Євразії. Знов хуй знає де, точніше і не скажеш. Сауна. Лангусти, пиво, дєвкі. Ні, знов піздю, дєвок поки нема. Лунаю гімн "Боже, царя храні". Дзвонять колокола. Дим дорогих сігар. Замотані у простирадла, заходять Шейх з Архонтом . Причмокують, смакуючи щось охуєнно елітарне.

Архонт: Ти знаєш, як я тебе поважаю? Твоя точка зору на процеси, що проходять... (Шейх здивовано дивиться на нього. Архонт б'є себе долонею по лобі.) Тю! Я ж не понімаю ету вашу мову! Я і говорю, спасібо, Шейх, за то, что ти єсть!

Шейх киває, задумливо дивлячись у стелю.

Архонт: Ілі возьмьом, опять жє, баби...

Шейх (перебиває, з характерним "аканням"): Да. Баби. Простітуткі. Всє простітуткі, всє. Я помню цих блядєй, я відєл. У аеропорту. Так-так, я мусор убірал. Нє, ахуєнная робота. Опять же баби, да! Юріст - це простітутка. Папа - юріст. І мама. Всє простітуткі, всє. Продалі всю країну, проєбалі. Смєрть рєжіму, креатурі Джея! Всє простітуткі, Джею продаліся. Всє продалісь, всє. Ссут. Як толєрантні простітуткі Джея. Нє то что я. Я...

Архонт (обережно) Ну да, я і говорю, ну іх, етіх баб. Вот к прімєру, купіл я два мєшка цемєнта...

Шейх (знов вмикається) Да! Цемєнт! Я маю точку зору! Вєдь нєт цемєнта! Гдє цемєнт? Нєт. А чому? всьо спизділи ці блядські толєрантні креатури Джея. І розвалілі всю страну. Й свалілі нахуй. А хулі там робити? Лучшіє люди вже давно по за-граніцєй. Как я. Ілі Єлєвіч. (прислуховується. Чути скрегіт пазурів. Задоволено) Дрочіт Єлєвіч. Ілі я. Да, я, к прімєру. Всє лучші люди там де я. Токо прибалд нікуди не поїхав. Саша, дурік. Ха-ха, зловісна креатура Джея. Думаєт, он самий умний. Ха! Самі умні там де я. Я срєді самих умних. Ніхто лєтать то толком нє умєєт. Токо двоє - я і Джонатан. То чайка. Но чайку не щитаєм, то літєратура, на очкє, туда-сюда. Ну тоісь тіки я. Так от. Прибалд цей, креатура Джея....

Архонт злякано ховається. Лунає скрегіт пазурів, що покриває все.

Дія третя.

Десь у віртуалі. Номер 48й, пиво, стулля, один рідкий, Зафод, no name, прибалд та Vitsa . Бекграунд синій, жовта гарнітура.

Прибалд (длубаючись в мобілі) О! Знову есемес. (читає) Smert' pribaldiyskomu rezhimu! Із Москви. Бля, Ленін в Польщі, пісьма із дальока. Духовний гуру, йобана го.... (перелякано оглядається) Ні-ні, я гарний хлопець. Англійска, доляри, кар'єра. (набирає SMS) Udachi tebe, Andrey!

Зафод (підіймаючи кухля) ну, за успєхі!

Всі замовкають й зацікавленно дивляться на Vits'у. Той в свою чергу - на Зафода.

Зафод (знітившись) Я, в смислє, за наші!

Всі полегшено зітхають. П'ють. 48й занюхує тюльпаном. Його пробиває.

48й : Хі-хі-хі-хі. Цікаво все ж  природа сотворила. Візьмемо ось тюльпан. І що ми бачим? Майже відсутні Ca-канали. Але....

Всі похмуро встають і розбрідаються хто куди.

48й : Та стійте, нє, я зовсім і не те хотів сказаи! Ну... ось наприклад....(натикається очима на no name'а) От що ти зараз робиш?

no name (строчить щось на папері) : Сам хіба не бачиш? Пишу ото хуйню очєрєдную!

Хтось вмикає телевізор. З нього бубнять: "...зловісна креатура Джея, режим прибалда має бути знищен..." удалині звучать регіт та поцілунки Аятолли та Вероніки. Нарастає скрегіт пазурів.

Раптово з неба роздаються неймовірні звуки, щось середнє між пингвіном і одкриванням небесної брами. Це марсольот, що розвалився ще три роки тому. Він сідає. З одного боку - замазана зеленою фарбою подряпина "Сі..о.е-..да..с!". Нижче напис "ОуО! Поєхалі, бля!" З іншого боку - довжелезне гасло: "Єбітєсь в рот! (с) С..." Кінця "єбітєсь" нам не видно. Люк відкривається й вилазить Бібоп .

Бібоп : О! Так тут кругом одні жи...

Як корок, Бібоп вилітає з люка. Падає, тримаючись за сраку. З'являється Гагарін .

Гагарін: Тихо, ша! Да здравствуєт Житомір. Паплюжити не дам свою Вітчизну. Люблю це місто. Й місце це люблю. Тут ровним щьотом нікада і ніхуя не проісходіт.

Бібоп (підводячись) Але ж люди? А народ?

Гагарін : А шо? Гавно, а нє народ.

Fine

 

Хостинг от uCoz