2001й рік. Київ. Верховна Рада. По коридору йде Мессія. Він у хітоні та сандалях. Зачудовано дивиться довкола. Раптом його нога наступає на щось, підворачюється, Мессія гепається на підлогу.
Мессія (зойкає) : Матір божа, спаси та збережи!
Підбігає Депутат: Ну ти, чиста на убилса?
Мессія: Та ні, дякую вам! А що це було?
Депутат: Та чиста лох якойсь залишив тут мабілу. (дивиться) А, ну ясно. Чиста батарєйки кончилісь, так он єйо і викінул, лошара. Міняти ж бо не вміє.Та й мобіла, я дивлюсь, лайно. Ні ВАПу, ні войс-дайал (с) (Помічає нарешті особливий одяг Мессії) - А ти, мужік, хто будєш?
Мессія: Я? Ну я прочув що в край цей ваш благословенний приїзджає Папа Римський, світоч бога на Землі. Напевно, я вважаю, багато тут людей духовних та праведних.Ось, прийшов я подивитись. Ти от хто?
Депутат: (злякано озирається на охорону) Я? Гм. Я-соціальний демократ. Ну тобто за народ і справедливість (заглядає у шпаргалку) Наша задача – створити для народу ... (перегортає сторінку) – Не забути зробити до осені–Київобленерго, Динамо – чемпіон, Ющенка у дупу, А!, то не те!Ви знаєте, я ж не християнин, я більш по унітазам та футболу...
Мессія: Ну добре, а чи можеш ти мені якусь людину показати, що є зразком духовності та честі?
Депутат: О, звичайно! Я знаю таке місце. (до депутата підбігає помічник, щось шепоче)
Депутат (до помічника): Ну сколько можно! Абарзели мля падонки. Сказал, 25 штук за вступ, патом 7 штук помесячно. Уроди. Буде піздєть, звані в Прокуратуру. (до Мессії) Вибачте. Іще не всі народні депутати зрозуміли, що волею народа розпорядиться можем тіки ми Так от. Я знаю таке місце. Ходімо

 Засідання федерації футболу. Входять Мессія з депутатом.
Депутат (роблячи широкий жест) Ось! Це-осередок демократії в Україні!
Один з присутніх: Майже.
Депутат: О! Що президент ліги тут робить? Так, майже. Якщо без нього...
Мессія: А де народ?
Депутат: Який?
Мессія: Ну якже. Демократія – влада народа. Де народ?
Депутат А! (махає рукою) Он сидить. Артемом звати.
З кута кімнати підіймається посміхнена фігура зо 2 центнери вагою.
Фігура (ласкаво посміхаючись до Мессії) Драсссти! ( плюхається на місце,прикриваю пропиті очі)
Мессія: Зрозуміло.
Депутат: Отже, починаймо. Сьогодні тема засідання – хто повинен бути чемпіоном? Хто хоче висловитись? Народ? Будь ласка!
Народ: Я вважаю, що чемпіоном повинно бути Динамо! Це підвищить авторітет нашего геніального ВВЛ, дозволить прискорити...., відкрию лорогу до...., розбудує .....
Депутат ласкаво киває.
Президент ліги підхоплюється: Скільки тобі заплатили?
Народ (злякано): Це моя власна думка!
Депутат: Будь ласка, будь ласка. Не порушуйте демократичності процессу!
Президент ліги: Все це лайно. Народ мені дзвонив! Він бажає, щоб чемпіоном був Шахтар!
Народ (ще більш злякано, дивиться на Депутата): Я не дзвонив! То не я!
Депутат (поблажливо) Та знаю, що не ти. В тебе ж і мобіли то нема, як ти дзвонити можеш?
Народ вдячно всміхається і плюхкається на місце.
Депутат: Отже, вирішено! Демократичним шляхом встановлено, що...
Мессія: Кхм.... Перепрошую. Так, я зрозумів. Але, чи є щось ще, найбільш демократичне?
Депутат(замислюється): Ще більш? Гм, я не знаю.
Народ(радісно): Я знаю, я! Ходімо! Там і про вас все знають, про Мессію.
Виходять.

Абатство святого ОБСІЛФу. Зі скреготом відчиняється брама. Чути веселі вигуки, вибухи, чиєсь смоктання. Під ворітьми стоїть заїржавілий марсольот з відчиненим люком. На люці щось видряпано.
Народ: Ну от. Це тут. Ви вибачте, я далі не піду. Бо всяке може бути. (кричить у відчинену браму) Гамарджоба! (до Мессії) Ну все, побіг
Мессія: Дякую, сину мій. Не бійтеся, все буде добре. (входить до брами)
Посеред двору стоять абати. Вони мовчать і зачаровано дивляться на інший кінець двору. Там, за територією абацтва стоїть Стіна із синьої цегли. Вона похитується, з-за неї долунають вибухи та гомін.
Мессія: Мир вам, абати! Ось я й повернувся!
Ніхто не звертає на нього уваги. Зі стіни падають кілька піонерів
Піонер: Ось ви! Ви – не болільники Динамо! Ви – єретики! Ви сумніваєтесь у гмсі та ВВЛі!
Абати (ліниво) А ну смоктати!
Піонер: Смокчіть самі!
Пингвін: Хлопці, тихше! Все одно ніхто сьогодні смоктати не буде. А піонерам треба памятати, що тут демократія. Знаєте, що це таке? Це – влада народу. Тобто, як ми скажемо, так і буде. Проголосуємо й тебе відключать. Зрозумів? (позіхає) От підараси!
Мессія: Вибачте. А якщо хтось скаже щось не те? Скажімо, хо..., тобто, я хотів сказати "уважаемый украинец"?
Пингвін: (знов позіхає) Ну то й що? Тут сама земля просякла демократією. Вона йому не дасть таке сказати. Бо це буде недемократично.
Абати: Саме так!
Мессія: Зрозуміло. (замислюється) А як сюди прийде той... Депутат чи президент?
Пингвін: Ну президента то ми поважаєм. А так – всі підараси. Народ, це лише ми!
Мессія : А ті, що за стіною?
Пингвін: Всі – підараси, всі, усім смоктати. Нас це не обходить.
Мессія: Що ж, зрозуміло. Скажіть, а є тут місце, хоч це, мабуть і неможливо, так от, ще більш демократичне, навіть ніж ОБСІЛФ?
Абати: Ні, такого місця більш нема, це точно.
Мессія: Я все зрозумів. Окрім лише одного. Чому понтифік саме сюди приїжджає?

Fine