banner
Главная
О сайте
Бесполезная информация
Security
Типа
творчество
Heroes of M&M
Контакты
Ссылки

ОБСІЛФ - 2.001
The Judgement Day

 

Присвячується Бібопу -
 кобилі і підарасу

 

П'єса у двох діях.
Дія перша

Темний зал. Завіса закрита. У темряві голос оповідача:
2001 рік. Людство на грані зникнення. В цей час Академія наук Ізраїлю випускає нове видання Єврейского Енциклопедичного Словника з такими рядками - "Бібоп - напрямок класичного джазу, що виник майже одночасно з Державою Ізраїль. Характеризується так званим overstatement - акцентуванням теми виконавцем на....
Голос оповідача тихішає. Запалюється світло, завіса підіймається. На сцені - UR  та Star виходять з дверей ізраїльскої амбасади у Києві. Вони у дупель п'яні. Звучить "Хава Нагіла".
UR: Так що ти кажеш? Майже вже готова? Це добре! Як остопизділи мені ці шведи! Соромно казати, вже вважаю нашу спілку помилкою Мазепи. Віриш? - не можу брати у клієнтів десятигривневі купюри - вимагаю двадцять. Ну ті, з каменярем...
Star: Ну, а вони?
UR: А що їм ще робити? Матюкаються та плотють! Ти мене поважаєш?
Star: Ік! Ну звісно!
У Star'а дзвонить мобіла. Він інстинктивно хапається за яйця. Зойк, брязкіт падаючої мобіли.
Star: Ой, бля, хто це?
Паскудний голос в трубці : Та я це, Рууд!
Star: Хто?! Рууд? якого біса?
Рууд: Star'е, прошу, вислухай мене...
UR (здивовано): Рууд, а ну сосати?
Рууд (іронічно) От хохлорва... (благально) Star, послухай...
Star: Якого хуя? Рууд, ти звідки?
Рууд: З Торонто, звідки ж ще? З цього єбанєйшого краю, де всі жінки наче віслючки - вперті та в прєзєрвативах...
Star: Замовкни, бовдуре! Що треба?
Рууд: Як що? Адресу дами №22.
UR, Star разом: От падлюка хтива!
Рууд: Алло?
Star: Хуйло! - викидає мобілу в сніг.
UR: Ти що?
Star: Та заєбалі! Ти не переймайся - мобіла та - лайно, ні ВАПу, нi войс-дайал... Ще й Рууд дзвонить, яка гидота!
Похитуючись, йдуть по вечірній засніженій вулиці. З темряви перед ними поступово виростають намети. Раптом зверху роздається жахливий скрегіт.
Star: Що це?
UR: А хуй йо зна! (мовчить, прислуховуючись) Обсілф з ним, йдемо далі.
Star: Може, це Гагарін?
UR: Гм, може. Погукаймо?
Star (невпевнено): Ну, не знаю... А як він знову схоче цих..., ну як  там в біса.... демократій? Знов голосувать? (вибухає) Як вже заїбали ці голосування!
UR: Та що ти, ні! Ну хочеш, просто погорлаймо? - кричить - Агов, Гагаріне!
Star (приєднуючись) Гагаріне!
Поруч з ними падає грубезна книжка. На обкладинці - напис золотими літерами "Едуард Гібзд. Культурологія. Мистецтво. Популярний довідник"
Star: О? Це і є Гагарін?
UR: Та ні ж бо! Він десь поруч...
Яскраве світло. Зверху спускається космічний корабель у формі НЛО. Він розмальований темно-червоними грузинськими і червоно-жовтими марсіанськими кольорами. Зверху  емблема - орел із бластером і глюкозавр з хуєм. Це марсогрузинський десантний корабель. Він сідає поруч з UR'ом. UR уважно дивиться на вхідний люк. На люці цвяхом видряпано - "Сімеоне - підарас!". Люк відкривається, вилазить злий Гагарін.
Га: (замість вітання) Ну хулі ж ви піздітє?
UR, Star: Що сталося?
Га: Як що? Гряде Мессія, а їм все по барабану! Ну, чого кликали?
UR: Ну.. Там... нагорі....
Га: Що нагорі?
UR: Скрегіт...
Га: Га?Де?
UR: Та нагорі ж...
Га: Ви що, бля, зовсім п'яні? (нюхає повітря). А, все ясно! (в серцях) Звичайно, скрегіт! Десантура перепилась. Розлад та смута. За марсольотами ніхто, бля, навіть і не стежить! Все сам, все сам! Ремонт, обльотка, нах, патрулювання по орбітам.... Розвели, бля, гостьвих, а пингвинів, бля, розвести забули! От ви! Вас двоє на один ОБСІЛФ! І що? Проблема на проблемі! Як остопизділо...
Star (перебиває) Тут Рууд дзвонив...
Га: Хто?! Рууд?! Та ви всі також перепились! (махає рукою) ПшОв я працювати.
Хряскає дверцятами. Марсольот злітає і зникає угорі. UR і Star задумливо дивляться один на одного. Від наметів відокремлюється фігура молодика у масці і налітає на UR'а. Обидва падають в сніг.
Молодик: О, пробачте!
UR (раптом вибухає) Як заїбали ці усі революцьонери! Як усе остоєбало! Жили б спокійно й горя би не знали! А все, бля, він, бля, вічний революцьонер! (замислюється) Дух, наука, думка, воля. Не поступим пітьмі поля... (знов вибухає) Ненавиджу!
Star (посміхаючись) UR, а як тобі Грушевський?
UR: Що Грушевський? Наш чувак!
Star (до себе) Піздєц клієнтам!
Молодик: Там, там....
UR: Ну що там? Кучма чимсь вдавився? Юля вознеслася?
Молодик: Краще!
UR: Що?
Молодик: Там DNY по радіо читає....
Star (удавано жахається) Шухер! ПотЄбенько!
UR: Все'дно! Цим скористаються подонки...
Star: Які?
UR: Так Бор_Г сказав....
Всі шанобливо замовкають. Сніг перестає падати, завіса закривається.

Кінець першої дії

Темрява в залі. На авансцені в колі світла стоїть козак. Він з оселедцем та у шароварах. На майці напис - ftp.zp.ua. Це - Vitsa.
Vitsa: Шановні глядачі! Поки наші спортсмени трохи там відпочивають перед другим таймом... Тю, що це я? - от йобаний Nemiroff... Так от! Поки актори ще не почали другої дії - я розповім вам коротеньку лекцію. На тему - "Про досягнення СМ". (гомін в залі, вигуки "Ганьба!")
Vitsa: Дякую, дякую...- виймає з шароварів стос паперу - Отже, теза перша! Досягнень в Спартака нема!
(Регіт, свист, вигуки "Оле!". Кілька помідорів плюхкаються поруч з Vits'ою)
Vitsa (розгублено) Щось не так? - лізе знов до шароварів,  вовтузиться там, виймає окуляри, чіпляє їх на носа. Довго копирсається в паперах.
Vitsa (ще більш розгублено) Але ж все правильно! Я перевірив! Досягнень в Спартака нема! (Гомеричний сміх, зойки в ложах, гуркіт падаючих долу глядачів. Запах свинячих шкварок). Завіса підіймається.

Дія друга

Яскраво сяє сонце. Чути гуркіт моря. На передньому плані - висока пальма, на неї напис зправа наліво - "Працює з 8ої до 19ої. По п'ятницям - з 8ої до 16ої. Вихідний - субота". Під пальмою стоять Єврей та m$hater. Це обраний Господень край, Ізраїль.
m$hater: Бля, підараси, суки, долбойоби! Ненавиджу! Подонки висшєй мєри!
Єврей (весь в смайлах): Друже, заспокойся!
m$hater: Хуй тут заспокоїшься! Вже котрий місяць все одне й те ж саме! Ні пьозд, ні...
Єврей: Тихіше, друже, чуєш?
m$hater (продовжує кричати): Уєду нахуй в Лондон, Відень чи Саратов! Бля буду, навіть в Еміратах краще!
Єврей: Хе-хе, припустимо до Еміратів хуй тебе хто пустить...
Роздається цокіт копит. В'їжджає доктор Зігмунд верхи на коняці.
Зігмунд: Hallo! Sagen sie bitte, Freunde...
m$hater: Не пизди!
Єврей: Шалом, шановний!
Зігмунд: Що за хуйня твориться у Землі Обетованній?
m$hater (з ненавистю): Що за хуйня, питаєш? Подивися в себе проміж ніг!
Зігмунд здивовано дивиться куди вказали.
Коняка: Іго-го! Жиди!
Єврей (з цікавістю): Де?
m$hater: От бачиш! Ось оця коняка! Все через неї!
Єврей: Тю! Що за біда!- відламую від пальми дрючка - Це справа поправима!
Замахується дрючком. Коняка стає на диби, глядачі бачать що це - кобила. Зігмунд падає горілиць і лежить нерухомо. Коняка втікає за куліси. Єврей з дрючком не поспішаючи йде слідом. Знов жахливий скрегіт. Зверху з'являється марсольот, з люка вигляда Гагарін.
Га: Рятуйтеся, хто може! Останній день настав! Відкрилася небесна брама! Всєм пиздець!
Червоне світло заполоняє сцену, пальма спалахує - настав Армагеддон. Оркестр грає тему з "Арії", крещендо, тьху, гидота! По сцені носяться уламки, клапті від наметів, Star'ова мобіла, шматки коняки, дрючок Єврея. Пальма палає. Світло враз згасає. Морок виповзає на сцену і поступово заповнює її та зал. Раптом чути подих вітру, радісний гомін птахів, жалобні звуки скрипки. На спорожнілій сцені стоїть Vitsa. Він в окулярах, гарячково риється в паперах.
Vitsa (буркоче під ніс) От підараси, ні, бля, ну це ж треба! І тут нема, і тут.... Ну що їм ще потрібно? - дивиться в зал, там темно, він не бачить - Ви чуєте, уйобки? Нема у Спартака досягнень! Всім сосати!
Гримить грім, у світлі блискавки Vitsa бачить спорожнілий зал, знизує плечима та йде собі зі сцени. Знов темрява, далеке світло. Задуха, сморід горілого дерева.
Голос Гагаріна: Бля, що це? Де я? І чому тут все червоне?
Голос OPD: Здоров, Гагаріне! Ось і зустрілися....
Голос оповідача: Блаженні слабкі духом, бо їм належить царствіє небесне....
Усюди лише морок. Завіса з жахливим скрегітом закривається.

Fine


Усі ніки є власністю відповідних осіб.
Усі співпадання та схожість описаних дій і осіб з реальними є випадковістью.
При копіюванні цього тексту будь-яким чином посилання на автора обов'язкове.
(с) OPD, www.opd-mars.narod.ru , 2001й рік. All rights reserved 

Хостинг от uCoz